Кому: Тема : Програми допомоги. Шановний пане / пані! 10 серпня 2018 року я приєднався до громадського руху під назвою “Подолати” - руху, який прагне просувати статус, якість життя та права “прозорих інвалідів” - таких людей, як я, які страждають на медичні проблеми та важкі вади не помітні - і, отже, страждають від дуже великих відмов у правах. Я чув, що великі технологічні компанії, такі як Google, Facebook або Amazon, проводять програми соціальної допомоги, до яких ці організації можуть звертатися за фінансовою допомогою, яка перевіряється відповідно до критеріїв та критеріїв, встановлених цими компаніями. Я шукаю більш детальну інформацію про ці програми допомоги. З повагою, Асаф Біньяміні, Вулиця Коста-Ріки 115, Вхід A-Apartment 4, Кір’ят Менахем, Єрусалим, ІЗРАЇЛЬ, поштовий індекс: 9662592. Номери телефонів: вдома- 972-2-6427757. Мобільний-972-58-6784040. номер факсу-972-77-2700076.

Post Scriptum. 1) Засновником руху “Займись”, до якого я приєднався, і людиною, яка керує ним і сьогодні, є пані Тетяна Кадочкін, з якою ви можете зв’язатися за номером телефону 972-52-3708001.

Телефонний контакт з нею можливий у неділю по четвер з 11:00 до 20:00 за Ізраїлем, за винятком єврейських свят та різних ізраїльських свят. Нижче наведено посилання на наш веб-сайт: www.nitgaber.com 2) Ось кілька пояснень про наш руху, як вони з’явилися в пресі: Тетяна Кадочкін, звичайна громадянка, вирішила сформувати рух “Подолати” за допомогою того, що вона називає “прозорим інвалідом”. На сьогоднішній день для його руху зібралося близько 500 людей з усієї країни. В інтерв’ю «Щоденнику 7-го каналу» вона розповідає про проект та тих людей з обмеженими можливостями, які не отримують належної та достатньої допомоги від відповідних сторін, лише тому, що вони прозорі. За її словами, інвалідне населення можна розділити на дві групи: інваліди на візках та інваліди без інвалідних колясок. Другу групу вона визначає як “прозору інвалідність”, оскільки, за її словами, вони не отримують тих самих послуг, що й інваліди з інвалідним візком, навіть якщо вони визначені як такі, що мають інвалідність 75-100 відсотків. Ці люди, пояснює вона, не можуть заробляти на життя самостійно, і їм потрібні додаткові послуги, на які мають право інваліди на візках. Наприклад, прозорі інваліди отримують низьку пенсію по інвалідності від Національного інституту страхування, не отримують певних надбавок, таких як надбавка на спеціальні послуги, допомога на супровід, надбавка на мобільність, а також вони отримують нижчу допомогу від Міністерства житлово-комунального господарства. Згідно з дослідженням, проведеним Кадочкіним, ці прозорі інваліди зголодніли до хліба, незважаючи на спробу стверджувати, що в Ізраїлі в 2016 році немає людей, які б зголодніли на хліб. У дослідженні, яке вона провела, також зазначається, що рівень самогубств серед них високий. У заснованому нею русі вона працює над включенням прозорих інвалідів до списків очікування на державне житло. Це пов’язано з тим, що вона каже, що вони зазвичай не входять до цих списків, хоча вони мають право на участь. Вона проводить досить багато зустрічей з членами Кнесету і навіть бере участь у засіданнях та обговореннях відповідних комітетів у Кнесеті, але вона каже, що ті, хто може допомогти, не слухають, а слухачі в опозиції, а тому не можуть допомогти. Зараз вона закликає дедалі більше «прозорих» інвалідів приєднуватися до неї, зв’язуватися з нею, щоб вона могла їм допомогти. На її думку, якщо ситуація збережеться як і сьогодні, не вдасться уникнути демонстрації інвалідів, які вимагатимуть свої права та основні умови життя. 3) Мій ідентифікаційний номер: 029547403. 4) Мої електронні адреси: 029547403@walla.co.il або: asb783a@gmail.com або: assaf197254@yahoo.co.il або: ass.benyamini@yandex.com або: a32assaf@outlook.com Або: assaf002 @ mail2world .com 5) Терапевтичні рамки, в яких я потрапляю: Асоціація Реут - хостел “Авівіт”, Вул.Авівіт, 6, Кір’ят Менахем, Єрусалим, Поштовий індекс: 9650816. Номери телефонів в офісах хостелу: 972-2-6432551. Або: 972-2-6428351. Електронна адреса хостелу: avivit6@barak.net.il 6) Мене лікує соціальний працівник із гуртожитку «Авівіт». 7) Сімейний лікар, з яким я спостерігаю: Доктор Брендон Стюарт, “Медичні послуги” Клаліт “- клініка” Променад “, Вулиця Даніеля Яновського, 6, Єрусалим, Поштовий індекс: 9338601. Номер телефону в офісах клініки: 972-2-6738558. Номер факсу в офісах клініки: 972-2-6738551. 8) Вік: 48. Сімейний стан: неодружена. 9) Тип / модель домашнього комп’ютера: Процесор Intel ® Core ™ i5-3470 CPU @ 3.20 GHz Встановлена ​​пам’ять (оперативна пам’ять): 8,00 ГБ (Можна використовувати 7,88 ГБ) Тип системи - 64-розрядна операційна система, на базі процесора x64 Назва комп’ютера: 111886-ПК Здаю його з першого дня Понеділок, 30 грудня 2019 року, від компанії “Комп’ютерні адаптери”.

10) Я використовую операційну систему вікна 10 11) Я працюю в Інтернеті за допомогою браузера хром і використовую значне збільшення символів на екрані через проблеми із зором. 12) Мій провайдер: гарячий. 13) Дата народження: 11.11.1972 14) Я зазначу, що я людина, яка говорить івритом - і мої знання інших мов дуже обмежені. За винятком англійської середнього та низького рівня та французької дуже низького рівня, я не маю подальших знань у цій галузі. Я написав цей лист до допомоги приватної перекладацької компанії. 15) Ось соціальний звіт, написаний про мене в 2011 році: * Я хотів би зазначити, що я прибув на реабілітацію в психіатричну лікарню Кфар-Шаул в Єрусалимі 8 березня 1994 року, а не протягом 2004 року, як помилково писали в цьому звіті. 28 червня 2011 р Кому: компанія MGAR. Re: Assaf Binyamini, Id. No 29547403 - Психосоціальний звіт Загальна довідка: Асаф народився в 1972 році, холостяк, живе один у квартирі на вулиці Харакефет під статусом захищеного житла (захищеного житла) від імені реабілітаційного кошика, він утримується за рахунок допомоги на інвалідність на тлі розумова вада. Асаф - старший син у сім’ї, що складається з чотирьох людей. Його батьки розлучилися, коли йому було вісім років, відносини між батьками під час шлюбу характеризуються як суворі. Батько одружився і у Асафа від цього шлюбу було троє зведених братів і сестер. Після розлучення Асаф залишився з матір’ю та сестрою. З дитинства Асаф страждав від емоційних та рухових труднощів. Після зміни місця проживання у віці 4 років він перестав говорити. Його направили на психотерапію в терапевтичний садок. Асаф був тихою дитиною, яка звикла усамітнюватися, він проводив післяобідні години, читаючи книги історії, працюючи на комп’ютерах, його єдина соціальна діяльність була в рамках шахових ігор. У підлітковому віці стан його психічного здоров’я сильно погіршився, у нього виникли марення (нерозбірливе), серед іншого щодо дружини батька. Була виставлена ​​спроба самогубства, і його кілька разів госпіталізували до Центру психічного здоров’я Гехи. Спроба реабілітувати його була здійснена в гуртожитку в Петах-Тікві, проте вона не вдалася. З цього віку він більше не був інтегрований в жодні рамки, він був соціально відхиленою дитиною, його дивна поведінка також викликала велику агресію оточення до нього, і це ще більше погіршило його стан. На початку 20-х років Асаф страждав від різноманітних симптомів, основними з яких були нав’язливо-компульсивний, який включав також самопошкодження - такі прояви фізичного самопошкодження ніколи не поверталися таким чином, але в даний час Асаф завдає собі шкоди за допомогою спосіб, яким він користується, щоб справлятися з суспільством, та реальність, яка його оточує (а щодо цього питання - подальша інформація буде надана в продовженні). У 2004 році Асаф був госпіталізований до реабілітаційного відділення в Кфар-Шаулі, і звідти він переїхав до захищеного житла (захищеного житла) під супроводом Асоціації психічного здоров’я Енош. За роки, коли він лікувався у реабілітаційному відділенні, його стан покращився, обсесивно-компульсивні симптоми значно ослабли, і не спостерігалося жодного психотичного змісту, такого як марення або галюцинації. Асафа супроводжувала реабілітаційна група психіатричної лікарні ім. Асаф кілька років добровільно працював у Національній бібліотеці Ізраїлю, але покинув його через погіршення фізичного стану. Потім Асаф працював близько півтора року в захищеній компанії “Ха’Мешакем” (2005 - 2006). За його словами, він пішов через труднощі з персоналом. Згодом він працював у захищеному виробничому цеху на вулиці Хаомана, і пішов через труднощі з транспортуванням, намагаючись прибути на це робоче місце. Протягом 2006 - 2007 років відбулося поступове зниження його фізичного та психічного стану, і з тих пір він страждає від накопичення психічних та фізичних проблем - проблеми зі спиною, проблеми з травленням, погіршення його псоріатичного стану, проблеми з суглобами, більш важкі та частіші напади тривоги. Асаф втратив віру в державні служби, він стверджує, що спостерігається погіршення якості обслуговування та професіоналізму працівників. Він припинив свій зв’язок та стосунки з Асоціацією психічного здоров’я Енош, спробував конвоювати квартиру за допомогою Кідуму

Асоціація, яка не досягла успіху. У квітні 2007 року він звернувся до Асоціації Цохар, приватної асоціації, яка займається реабілітацією та оздоровленням. У листопаді 2007 року він був переданий до Реєстраційного товариства психічного здоров’я громади Реут, і він був прийнятий під статус захищеного житла (захищеного житла) в хостелі «Авівіт», і його супроводжують працівники хостелу. Під час нашого супроводу протягом останніх трьох років можна спостерігати погіршення стану психічного здоров’я Асафа, і ось кілька показників щодо цього погіршення: Рівень підозрливості А. Асафа зростає, підозра, яка посилюється песимістичним світоглядом, абсолютною відсутністю довіри та віри в будь-який терапевтичний фактор, будь то медичний, психіатричний чи професійний. Відносини, які він підтримує з персоналом гуртожитку, є дуже частковими, він відмовляється приймати провідників (інструкторів) з гуртожитку, і він готовий підтримувати контакт виключно з соціальним працівником, якого він також вважає представником системи, яка не шукати його добробуту.
B. Тенденція до відокремлення, яка погіршується. Assaf не пов’язаний ні з якими соціальними рамками. Він не підтримує жодних дружніх людських стосунків ні з мешканцями гуртожитку, ні, як зазначено вище, ні з гідами (інструкторами) з гуртожитку, ні з родиною, від якої він також дистанціюється, майже до повного загону ( слово “майже” вживається, оскільки його мати наполягає на підтримці зв’язку, незважаючи на його спротив). Він не бере участі в жодному житті громади, опиняється усамітненим у повній самоті по суботах та святах, він не реагує на жодну пропозицію приєднатися до певних рамок, подій, свят напередодні тощо.
C. Заплутаність та зустрічі з терапевтичними факторами: протягом трьох років, протягом яких ми супроводжували Асафа, йому вдалося помінятися кількома сімейними лікарями в HMO, деякі з них явно шукали його добробуту, але він не знав, як щоб ідентифікувати це. Він посварився і посперечався з працівниками клініки психічного здоров’я в Кір’ят-Йовелі і відмовився продовжувати там психіатричне спостереження. Там теж співробітники намагалися підійти до нього, але він цього не помітив. Незважаючи на той факт, що саме він страждає від цієї історії, він звернувся до всіх суб’єктів, пов’язаних з психічним здоров’ям, щоб отримати альтернативне психіатричне спостереження. Нарешті, після нашого звернення до ІР Ганім HMO, було досягнуто певної домовленості, яка перевищує букву закону, дозволяючи необхідне спостереження в HMO. Його зустрічі завжди супроводжуються написанням десятків листів-скарг, включаючи звернення до ЗМІ, стосовно усіх факторів, які його лікують: реабілітаційний кошик, зареєстроване товариство психічного здоров’я громади Реут, Національний інститут страхування, HMO та багато іншого. Д. Бойкот гуртожитку та супроводжуючої асоціації: хоча він і надалі отримує супровід від імені зареєстрованого товариства психічного здоров’я громади Реут, він відмовляється самостійно прибути до гуртожитку, і зустрічі проводяться виключно за домашніми дзвінками. Його підозра та ворожість спрямовані до персоналу та мешканців гуртожитку, і він навіть пише скарги та дуже скаржиться на самого ескорта. Тим не менше, існує певний рівень нормального судження про реальність, і, незважаючи на гнів та скарги, він поки утримався від розриву відносин з нами.
E. Зростаючий рівень тривожності: Асаф дуже стурбований своїм майбутнім майбутнім, як з точки зору свого психіатричного здоров’я, так і можливостей проживання, а також фінансово та екзистенційно. Цей рівень тривоги змушує його жити в нестерпній нестачі та суворості.
Ф. Утримання та строгість протягом свого повсякденного життя: Асаф переконаний, що в недалекому майбутньому він стане бездомним, і з власних міркувань він економить електроенергію та економить на будь-яких інших витратах, а отже, робить це не опалює свою квартиру взимку, не гріє їжу і не дозволяє собі відчувати задоволення чи задоволення. Він також економить, коли справа стосується його здоров’я, таких як лікування зубів або ліки, які можуть полегшити фізичні страждання та болі, якими він страждає.
Г. Нав’язлива участь у листуванні та написанні всіх можливих факторів, які, на його думку, можуть зачіпати його історію, тим самим змусивши його надати допомогу в рамках широкої кореспонденції, стала його життєвою практикою, він пише, фотографує та іноді поширює в десятках примірників , до державних установ, членів Кнесету, періодичних видань та журналів, асоціацій, юридичних фірм, приватних органів та юридичних осіб, місць діяльності тощо. У більшості випадків він не отримує жодних відповідей, у деяких випадках йому приділяють певну увагу - ця практика надала сенсу та змісту його життю. За його словами, поки він живий, він буде продовжувати, і це його спосіб боротьби за права, які він заслуговує.
H. Труднощі з адаптацією до місць роботи: протягом усього періоду часу Асаф обмінювався кількома місцями працевлаштування кожного разу на підставі труднощів, доступності чи скарг на умови роботи. Однак слід зазначити, що нещодавно він сам знайшов місце бізнесу, в якому працює три рази на тиждень, і дотепер вони ним задоволені. Сам Асаф не дуже вірить у це місце, проте на сьогодні, і протягом останніх двох місяців, йому вдалося наполегливо.
Підсумовуючи: безсумнівно, що його психічний образ не є загальним, існує кілька можливостей, які відносно збереглися, таких як: когнітивні здібності, його здатність до усного та письмового вираження, а з іншого боку, важка психічна травма. Він знаходиться в замкнутому колі самотності та відчаю. Характер його симптомів не дозволяє йому отримувати жодної допомоги чи підтримки, він переконаний, що весь світ проти нього, що виходу немає і що ситуація буде лише погіршуватися. Психотичних спалахів у звичному розумінні немає, проте існують істерики та сильна агресія, які в даний час в основному спрямовані на його матір, коли вона наважується його відвідати (це було набагато гірше, коли він жив з партнером, який страждав від його важких істерик , і в результаті ми були змушені припинити їх квартирне партнерство). Що стосується Асафа, то відчуття полягає в тому, що вся структура є герметичною параноїчною структурою, його оцінка реальності дуже дефектна і неадекватна, і це особливо очевидно, коли він не визначає людей, які хочуть йому допомогти, і він відштовхує всіх. Можна помітити зниження ефекту аж до відсутності будь-яких людських емоцій, навіть стосовно близьких людей або доглядачів / терапевтів, з якими він щоденно контактує. Домінуючою емоцією, яка керує ним, є відчай, який постійно погіршується. Це впливає на якість його життя, не кажучи вже про надзвичайно низький рівень життя, в якому він живе. Оскільки людина, яка проводила його протягом останніх двох років, і з розмов, проведених ним із психіатром, який лікував його, не викликає сумнівів, що його поведінкові труднощі, психічні проблеми, істерики тощо, пов’язані і випливають із його психічний розлад, а отже, його тупу, образливу та епатажну поведінку також слід розглядати як симптом його проблем, а не як окрему їх частину.

Наомі Гарпаз Соціальний працівник Хостел “Авівіт” Ір Ганім. Спільнота зареєстрованих товариств психічного здоров’я REUT
Хостел «Авівіт» Хостел “Авівіт”, вул. Авівіт, 6, Єрусалим 96508, Телефакс: 02-6432551 Електронна адреса: avivit6@barak.net.il

16) Нижче наведено деякі пояснення / деталі щодо стану житла інвалідів. a. Проблема фінансування / сплати орендної плати - багато років тому (і не зрозуміло ким, але, мабуть, деяким державним чиновником) було вирішено, що інваліди, які проживають у громаді, мають право платити орендну плату в розмірі 770 шекелів на місяць. Як відомо, за останні роки ціни на житло в Ізраїлі стрімко зросли, природно потягнувши за собою і оренду. Але цифра NIS 770, повністю довільно встановлена ​​багато років тому без будь-яких пояснень та логіки, не оновлювалася.

На жаль, навіть після великої кореспонденції (тисячі чи навіть десятки тисяч листів, і, на жаль цього автора, ці цифри не є перебільшенням), надісланих всім можливим сторонам - різним партам у Міністерстві житлово-будівельного та інших міністерств, такі як Міністерство фінансів та прем’єр-міністр, численні журналісти, з якими багато хто спілкувався цей автор, численні адвокати та навіть слідчі фірми та посольства зарубіжних країн - нічого не допомогло. Результат полягає в тому, що сума допомоги не оновлюється, і багато людей з обмеженими можливостями викидаються на вулиці, щоб там померти від голоду, спраги чи холоду взимку або спеки

інсульт і зневоднення влітку.

Слід зазначити, що правозахисні організації, такі як Yedid: Асоціація розширення прав громади та клініки правової допомоги університетів та коледжів, з якими співпрацює цей автор, ніколи не можуть допомогти з простої причини: сума допомоги NIS 770 становить передбачені законом, а правозахисні організації можуть допомогти відповідно до чинного законодавства. Єдина адреса, де є потреба в законодавчих поправках, - Кнессет. Але справа лише ускладнюється: як відомо, Ізраїль тривалий час (ці рядки були написані в п’ятницю, 17 січня 2020 року) перебуває в одній передвиборчій кампанії за іншою, і навіть треті вибори, призначені на шість тижнів, отже, будуть не обов’язково віщує створення діючого уряду. Слід зазначити, що навіть коли Кнессет і уряд відповідали на запити цього автора та організацій з обмеженими можливостями та багатьох інших у справі про допомогу, члени Кнесету автоматично направляли запити до правозахисних організацій, хоча члени Кнесету повністю усвідомлюють, що в цьому випадку організації не є адресою; вони самі є. b. Спілкування з власниками квартир : є багато випадків, коли люди з обмеженими можливостями борються за переговори з власниками квартир через їхню інвалідність чи хворобу. За цих обставин соціальні працівники повинні виступати посередниками, і більшість соціальних працівників не можуть насправді взяти на себе цю роль у кожному випадку. Більше того, за останні роки глибоке скорочення кількості посад соціальних працівників, а також важкі умови праці, низька оплата праці, часте неналежне лікування з боку сімей пацієнтів - які часто невиправдано вважають соціальних працівників відповідальними за неправильний догляд за ними родичі отримують - у поєднанні з неможливим навантаженням, яке іноді змушує нехтувати терміновими або небезпечними справами, додає труднощів інвалідам у пошуку підходящої квартири та надання соціального працівника йому допомоги.
c. Платіжні засоби пацієнтів - бувають випадки, коли людина переїжджає жити в громаду після тривалого перебування в лікарні і не має звичних звичок у житті, таких як виїзд на роботу чи відповідальність за управління своїм життям. Часто умови підписання договору оренди, такі як гарантійний чек, є недосяжними для людей на цьому етапі їхнього життя. Попередні лікувальні та реабілітаційні споруди (однією з яких цей автор користувався 25 років тому, коли його виписали з лікарні до закладу, що проживає), були закриті або скоротили свою діяльність в останні роки, тим самим запобігаючи реабілітації людям на цьому етапі їхнього життя , які не можуть досягти успіху без цих критично важливих структур лікування та реабілітації.
d. Нормативні проблеми - в даний час існує повний дисбаланс щодо прав та обов’язків власників квартир, з одного боку, та орендарів, з іншого боку. Багато законів захищають власників квартир від можливих зловживань строком оренди з боку орендарів; навпаки, немає законів, які б захищали орендарів від зловживань з боку власників квартир. Отже, договори оренди включають багато скандальних, драконівських, а іноді навіть незаконних положень, і немає законів, що захищають орендарів, які змушені підписувати договори оренди. У багатьох

випадки, орендодавці не мають законного права заперечувати проти шкідливих положень, які вони повинні підписати як умову оренди майна, і вони цілком піддаються примхливості власників квартир, іноді навіть протягом періоду оренди. Це, очевидно, є проблемою для широких верств населення, але слід подумати, що, за таких обставин, уразливим групам людей, таким як інваліди чи хворі, в більшій мірі важче мати справу з власниками квартир. e. Труднощі з поясненнями - існують значні труднощі щодо порушених труднощів та їх розкриття на публічній арені з метою внесення необхідних змін. Поточні пріоритети різних засобів масової інформації, які не цікавляться даною темою, розподіл між організаціями з обмеженими можливостями, незацікавленість багатьох партій у суспільстві, в якому ми живемо, щоб взяти активну участь у зусиллях з виправлення та покращення ситуації значно перешкоджати зусиллям щодо підвищення обізнаності громадськості про ці проблеми таким чином, що змусить членів Кнесету вносити зміни до законів, а не продовжувати їх ігнорувати і нічого не робити. Існує ще одна складність щодо запуску рекламної кампанії: люди з обмеженими можливостями, які живуть на пенсії по інвалідності, не можуть платити величезні суми, які рекламні агенції вимагають для управління кампанією з вирішення цієї проблеми, і великі зусилля цього автора, щоб обійти цю перешкоду шляхом приєднання до студентського рекламного проекту не допомогло, оскільки студенти не виявили зацікавленості та вважали це питання важливим.